На твоїх долоня
Затемрілося. В кімнату твою зайшла пітьма,
на підвіконня залітають зграйками сни.
Шовк пестить, легко плечі мої обійма,
руки твої торкнулись душі струни...
Київським небом зграя твоїх казок,
достиглі зриває зіркові плоди
В нас із тобою таємний зв’язок
напуває мов крапля живої води.
Зіркова дзвіниця ледь ховає сліди
як день закотився і зник, відгорів..
Твій доторк - яскравий легкий сірник,
що в темінь навколо мені світив...
Темніє наше місто, і вулиці, і дахи,
у твоїх руках я віддаюсь палкому вогню.
Навчи мене кохати так світло як ти,
ніжно, трепетно, без надій і жалю...
Злилися аромати меду, духмяних ягід,
напуває нас із тобою святе джерело.
Літній вітер дме зі сходу на захід,
розбиваючи на шматки страхи і зло.
Засинаємо нарізно. Я щаслива. Ти в столиці,
я - в передмісті, до ранку безсоння...
Твій запах лишився на моїх долонях,
ти знаєш тепер всі мої таємниці...
Твій погляд й обійми у серці терпнуть,
карбує чисте зіркове небо ніжність,
впускаю в кімнату серпневу свіжість.
Я в передмісті до ранку сумую без тебе...
07.08.17-08.08.17
м.Київ - м.Бровари
Автор: Шуваєва О.Ю.
достиглі зриває зіркові плоди
В нас із тобою таємний зв’язок
напуває мов крапля живої води.
Зіркова дзвіниця ледь ховає сліди
як день закотився і зник, відгорів..
Твій доторк - яскравий легкий сірник,
що в темінь навколо мені світив...
Темніє наше місто, і вулиці, і дахи,
у твоїх руках я віддаюсь палкому вогню.
Навчи мене кохати так світло як ти,
ніжно, трепетно, без надій і жалю...
Злилися аромати меду, духмяних ягід,
напуває нас із тобою святе джерело.
Літній вітер дме зі сходу на захід,
розбиваючи на шматки страхи і зло.
Засинаємо нарізно. Я щаслива. Ти в столиці,
я - в передмісті, до ранку безсоння...
Твій запах лишився на моїх долонях,
ти знаєш тепер всі мої таємниці...
Твій погляд й обійми у серці терпнуть,
карбує чисте зіркове небо ніжність,
впускаю в кімнату серпневу свіжість.
Я в передмісті до ранку сумую без тебе...
07.08.17-08.08.17
м.Київ - м.Бровари
Автор: Шуваєва О.Ю.
Немає коментарів:
Дописати коментар