У мені

…вона таїть свій сум у грозi,
у вині, у кориці, у вогні..
Pозрізняє блискавки, чує їх голоси
відклавши сум,
торкаються пальці ноти «МІ»

Я знаю, що Вона живе у мені,
на шкірі лишає доторки
чорнильних химер,
сни дарує дощів і вітрів гірських,
чужих світів і небесних сфер.
Мед куштуючи у останні СЕРПНЕВІ днi,
Я знаю, що Вона живе у мені…

Вона навчила бачити
крізь простір і час,
земне, божественне, останнє і вічне
Нести Ватру легко в руках,
світити навколо крізь темінь в’язку
тепло берегти у своїх долонях,
і любити її саме таку –
стрімку і солодко-гірку…
незвідану, високу, не з твого пантеону…

ЇЇ голос згубився у прозорiй тіні, у скелях,
Її подих рідко передають вітри,
Лоа, що вічно живуть у вогні,
танцюють невпинно на вуглях,
ховають свій сум у підземеллях.
Я знаю, що Вона живе у менi...

Зачарую свій сум у грозі,
у вині, у кориці, у вогні,
у екстазі стихій, у землі…
Торкаються пальці ноти «МІ».

На зламі літа рудоволоса осінь,
вкриває туманами небосхил,
народжує блискавиці на горизонтi...
у такий спосіб слова до твоїх ніг вляжуться наче пил…
31-08-17
м.Київ
Шуваева О.Ю.