пʼятниця, 24 листопада 2017 р.

...лишь едва...


Я проведу по телу, лишь едва  пальцами, касаясь, 
Нет, не кусаюсь) 

Я нежно разбужу тебя, рассвет ещё не наступил...
Простил, 
Ли ты меня? 
Я знаю что простил.

Рассыпай
 звездную пыль над городом.

Засыпай
 мелким серебром все вокруг... 
Я знаю рядом ты, 
милый друг...
Что дальше и зачем не знаю... 
Зима окутывает снежным воротом 

Я буду рядом, 
не зависимо от слухов... 
Не верю
 все равно в чужую зависть... 
И буду верить в тебя вопреки,
 и жить
не оправдываясь и не извиняясь.

24.11.2017
г.Киев - г.Бровары
Шуваева О.Ю.

3 коментарі:

  1. Олю, Я радий що мені пощастило читати твої вірші - свідомо, не як чужий - а як друг;
    що я вболіваю за твої успіхи, що я хоч і не можу прочитати поки твою душу - але симпатизую
    Може то часи такі, може ми змінилися... але твої вірші для мене, як улюблені пісні групи Вірус... таких поетів мало.
    Дякую Олю, за поезію для твоїх читачів і люду!

    ВідповістиВидалити