...я бы тебя... съела...

Знаешь, милый я бы тебя...
съела на завтрак!
вопреки предрассудкам,
без стыда и без совести,

была бы собой, без масок и ролей...

завтра я всем твоим "бабам" "наваляю" люлей...

и в толпе неизвестных индивидуумов,
я сама себе, счастливой завидую!!!
Знаешь, милый я бы тебя...
съела на завтрак!
Вот такая, вот правда.

Осень обнажает ледяные клыки

Зима, во взгляде уголь,
вонзает клинки

в рыжее золото города,
разливает дождем винный уксус.

Одиночество, до скорого,
скучаю, думаю о тебе, многоточие, многоточие...

Знаешь, милый я бы тебя... съела на ужин! Звездных жемчужин окраса в ночи, отдушин не нахожу, перегружен даже воздух,

ничего не говори, и просто молчи! Амур двоедушен, обезоружен...
Знаешь, милый, я бы тебя... съела на ужин!

поцелуем кофе горчит...
Но от счастья теряя рассудок,
все же,
если можешь)
Любовью звучи!
26.11.2017
г.Киев
Автор: Шуваева О.Ю.

...я до тебе прийду...

По гарячих слiдах я до тебе прийду,
я прийду, милий мій за тобою,
I душi потаємнi cкарби віднайду,
Прийде час, я тебе вiдпущу. За водою
попливе у квітучу весну мiй вiнок, 
що сплела я для тебе цiєю зимою,
обплітає його молоденький в’юнок.
Огортає містечко пітьмою й журою...

Прийде час ми зустрінемось, так ти хотів
серед дивного лiта, кохання сп’яніле,
I на крила вiзьме нас часопис богiв,
Милий друже, зiгрiй моє серце зомлiле,
Що спочине у краї окрилених мрiй.
І несуть почуття до твоїх берегів
мирне небо в світанок у країні святій,
трепетне щастя моє запізніле)

Сонце сiло за край горизонту, краса,
заповіт і божественний витвір....
Ти стомився, мiй милий, ти майже затерп,
Безупину і серце твоє загаса...
Та не згасне щаслива сьогодні зоря...
І колише у річці місяця серп,
Ти любове моя, ти ніжність моя!
Вiдкривається степ, волею дихає вiтер...

26.11.2017
м.Бровари
Шуваєва О.Ю.
#shuvaevaolga #shuvaevaolgapoetry

...лишь едва...

Я проведу по телу, лишь едва  пальцами, касаясь, 

Нет, не кусаюсь) 

Я нежно разбужу тебя, рассвет ещё не наступил...

Простил, 

Ли ты меня? 

Я знаю что простил.

Рассыпай

 звездную пыль над городом.

Засыпай

 мелким серебром все вокруг... 

Я знаю рядом ты, 

милый друг...

Что дальше и зачем не знаю... 

Зима окутывает снежным воротом 

Я буду рядом, 

не зависимо от слухов... 

Не верю

 все равно в чужую зависть... 

И буду верить в тебя вопреки,
 и жить
не оправдываясь и не извиняясь.

24.11.2017
г.Киев - г.Бровары
Шуваева О.Ю.

Цiлуй мене

Цiлуй мене,
На зло усiм плiткам!
Кохай так, наче
свiт всецiло наш
з тобою!
Неси любов, мов Ватру
i
загоюй
душевні рани
i напівтрагічний марш.

Депресія нехай собі іде по каву
Та "ловить гаву" в інстаграмі...
Надворі вечоріє i тихіше гамір.
Я зачепила всю твою уяву
А збурюю надпристрасне цунамі.

Китайський ієрогліф на сорочці,
І сонячний промінчик на щоці.
Я хочу йти з тобою так: рука в руці!
Яскраві митi й світлi ці...
Я хочу дихати і жити, я літати хочу...

Цілуй мене на зло усім! I надихай...
Кохай мене... Не говори, лише кохай,
Як можеш тiльки ти.
Живи, твори й свiти!

21.11.2017
м.Київ
Автор: Шуваєва О.Ю.

#shuvaevaolga#poetry#shuvaevaolgapoetry
https://www.facebook.com/ShuvaevaOlga

...очей твоїх глибінь...

Колись порину я в очей твоїх глибінь,

пізнаю оксамит безодні,

На небозводі повня, мить прозрінь

зірок десятки й сотні

у лісове озерце пірнуть на водопій

Сьогодні хочу аби ти був мій!

Ліс бачить: крадькома, граційно й тихо

ледь-ледь ступає північ

за першим снігом, зорям на втіху

віхола вщухає, і дихає вогонь

солодкий сон тебе гукає,

любов бере в п"янкий полон...

Над хатами стелився сивий дим,

Зорила ніч, чекаючи зими,

сьогодні, милий, будь лише моїм,

і в ніжність огортай шалені сни...

У лісове озерце, в мить прозрінь

зірок десятки й сотні

прийшли на водопій

з небесної безодні...

І темрявою огорнули плечі,

кружляє тишею зимовий оксамит.

Я розчинюсь в ліричній втечі

Поринувши в очей твоїх глибінь!

12.11.2017

м.Київ

Автор: Шуваєва О.Ю.

#ШуваєваОльга