Ти засинаєш у моєму місті, вже кілька років,
вже кілька років поспіль я в ньому тільки гостя,
ми помінялись ролями, життя неймовірно жорстоке,
зшиває мутантів соціуму, іншим - ламає кості,
Ти став моїм повітрям, солодким живим вином,
у скронях пульсує кохання біном.
У мене чарівне заняття:
я мрію про тебе, мрію стати твоїм бажанням і сном...
Мрію бути твоїм теплим живим багаттям…
Мрію аби ти зігрівав душу німими ночами,
коли демонічні потвори до плинного сходу Сонця
гостритимуть кігті, дуритимуть автовідповідачами
здираючи штукатурку висотних сучасних замків,
лякатимуть твого і мого янгола-охоронця...
Ти засинаєш у моєму місті, вже кілька років,
я рідко до тебе заходжу в гості, і рідко тебе цілую,
торкаюсь, вдихаю запах твого волосся...
я рідко тобою живу, тобою любуюсь
ще кілька кроків, ще кілька секунд, на жаль не встигну,
зайде за обрій світило, щезне останній промінь,
і діти ночі відкриють свої багатоликі обійми,
тримай мене за запястки, не відкривай вікно,
там темінь - мені туди не можна... без тебе...
Ти став моїм повітрям, солодким живим вином,
у скронях пульсує кохання біном. У мене чарівне заняття:
Я марю тобою, мрію стати твоїм бажанням і сном...
Мрію бути твоїм теплим живим багаттям.
10.05.17
Бровари
Автор: Шуваева О.Ю.